ПАЛІЙ
Віктор Миколайович
Громадська спілка «Платформа Громадянської Солідарності – Мир та Народовладдя»
096-322-84-88, palivnik@ukr.net

КОВАЛЬОВ
Анатолій Костянтинович
Асамблея громадських організацій малого та середнього бізнесу України
096-389-19-37, anatolii.kovalov@asambleya.org

ЗОБОВ
Марк Іванович
Асоціація «Духовно-інтелектуальний вибір»,
095-886-73-53, mark.zobov@gmail.com




Ініціативна група самоорганізувалася 14 квітня у підтримку Звернення голови Асоціації «Духовно-інтелектуальний вибір» до народних депутатів України та української громадськості з питання народовладдя

Звернення
до народних депутатів України та української громадськості
з питання народовладдя – що робити

На підставі розпорядження Голови Верховної Ради України від 13 січня 2020 року № 2 з метою підготовки узгоджених пропозицій щодо удосконалення законодавства України з питань народовладдя та прямої демократії було створено Робочу групу з розробки проектів законів з питань народовладдя. Вітаємо цей крок. Як то кажуть, краще пізно, ніж ніколи.

Але, на жаль, робота цієї групи здійснюється в закритому режимі, що суперечить самій суті народовладдя. Немає досі інтернет-ресурсу групи, на якому була би розміщена вся її документація, фото і відеозвіти засідань. Не утворений відкритий форумний майданчик, на якому громадськість могла би започатковувати теми зі своїми пропозиціями щодо народовладдя, обговорювати їх. Немає онлайн режиму спілкування групи з громадськістю etc.

Наслідком цього є повна профанація самої ідеї народовладдя цією групою з питань народовладдя. Так, наприклад, з 4 до 18 березня було проведено нібито обговорення громадськістю першого із тих законопроектів, які анонсовані «Слугами народу» як законопроекти про народовладдя, а саме, проект Закону України «Про всеукраїнський референдум» https://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/190372.html.

Текст законопроекту, оприлюднений на парламентському сайті 4 березня, налічує 156 сторінок. Це дуже важливий і складний документ, який потребує ґрунтовного аналізу. А пропозиції до нього у рамках «громадського обговорення» можна було подавати лише до 18 березня включно. Тобто, на обговорення та внесення пропозицій щодо такого об’ємного і складного законопроекту українському суспільству дали 14 календарних днів – всього два тижні, включаючи святкові дні! Це плювок в обличчя української громадськості!

Постає питання: для чого так робилось?! Хіба не можна було дати час на обговорення законопроекту і внесення пропозицій до кінця березня, чи до початку квітня? Для чого так поспішати, чому не дати юристам, науковцям, представникам інститутів громадянського суспільства, загалом усім небайдужим громадянам час детально ознайомитися із цим найважливішим законопроектом, надати свої зауваження і пропозиції? А може група просто не хоче цих пропозицій, може це «громадське обговорення» є суто формальним, «для галочки», щоб знову розводити балачки про "народовладдя", а насправді групою вже давно вирішено, яке саме народовладдя потрібне українському народу?

Яскравим підтвердженням цього є той факт, що вже на 18 березня о 15.00 був анонсований круглий стіл із обговорення законопроекту (коронавирус зламав ці плани). Але ж «до 18 березня ВКЛЮЧНО», тобто до кінця дня, мали подаватися пропозиції до законопроекту. А ці пропозиції ще ж треба було опрацювати!

В анонсі цього заходу було зазначено, що «до участі у роботі «круглого столу» залучені представники органів державної влади, видатні науковці, представники провідних громадських організацій у сфері народовладдя». Але, що нетипово для подібних анонсів, не було зазначено жодних контактів, за якими можна було б записатися на участь в обговоренні. Може, хтось вже наперед сформував «правильні» списки учасників, включивши до них лише тих, хто не задаватиме незручних питань? Таким чином ми маємо відкрите «проштовхування» того варіанту законопроекту, який запропонувала група, відпрацювавши замовлення зверху. Це – народовладдя?

Але я таки встиг надати короткі пропозиції до законопроекту «Про всеукраїнський референдум» в електронному вигляді на запропоновану дивну приватну електронну адресу: nationalreferendum@ukr.net., ніяк не пов’язану з gov.ua . Запропонував:

1. Вилучити з законопроекту ст.3.
2. Замінити у ст.16 «трьох мільйонів громадян України» на «1 % громадян України».
3. Реалізовувати підтримання ініціативи проведення всеукраїнського референдуму тільки засобами автоматизованої інформаційно-аналітичної системи - як це робиться з петиціями. Ініціативу здійснює громадянин України, ніяких ініціативних груп всеукраїнського референдуму і відповідних дій.

Обґрунтування пропозицій надав у додатку у вигляді статті «Слуги народа: это какой-то позор!» https://politiko.ua/blogpost154856.

З Секретаріату Першого заступника Голови Верховної Ради України (ВРУ) швидко надійшло підтвердження, що мій лист отриманий ср, 18 мар., 11:19 : «Доброго дня! Дякуємо за Ваші пропозиції. Вони обов'язково будуть опрацьовані членами робочої групи. Гарного дня!».

І ось що мені зараз робити в умовах закритості роботи групи? Мовчки очікувати наступного листа зі словами «Ваші пропозиції були опрацьовані членами робочої групи» та побачити потім законопроект в незмінному по суті вигляді?

Це – не про мене.

Буду бити в набат!

Тому відкрито звертаюсь до народних депутатів України і насамперед до всієї української громадськості із закликом почати затверджувати народовладдя в Україні прямо зараз своєю участю в створенні всього комплекту проектів законів з питань народовладдя, не очікуючи, коли панове зроблять це за нас і для нас та ще і самі віддадуть владу народу . Приклад з законопроектом «Про всеукраїнський референдум» все показав. Тому згадаємо:



Для цього громадськості України треба негайно самоорганізуватися, насамперед:

1. Утворити ініціативним чином Всеукраїнську координаційну раду (ВКР) прихильників народовладдя з метою забезпечення дієвої громадської підтримки законодавчих ініціатив, спрямованих на становлення в Україні народовладдя. Першочергове завдання ВКР – стати громадським центром формування технічних завдань на підготовку законопроектів ВРУ з питань народовладдя, відтіснивши від законотворчого процесу всілякі так звані офіси реформ, керовані ззовні в інтересах зовнішніх сил. Завдання нашим законодавцям повинен ставити народ України, а не хто-небудь ще.

2. Утворити шляхом дієвого публічного впливу на народних депутатів постановою Верховної Ради України (а не розпорядженням Голови ВРУ) Робочу групу з розробки проектів законів з питань народовладдя. До складу групи включити представників всіх фракцій, головою групи назначити представника з опозиційної фракції, який живе ідеєю народовладдя и готовий присвятити свій час втіленню її в життя.

3. Організувати ефективну взаємодію ВКР і Робочої групи ВРУ, долучив до роботи відповідні експертні спільноти.
Саме таким чином можна організувати співпрацю громадського активу країни і по всім іншим напрямкам – економіка, охорона здоров’я, освіта тощо. І досить оббивати пороги приймальні Президента України. Він один, а нас багато!

Якщо ми зможемо зробити ці перши кроки до безпосереднього управління країною, коли саме ми, громадяни України, почнемо безпосередньо ставити завдання своїм обранцям і домагатися їх виконання, це і буде означати, що ми дійсно взяли владу в свої руки. Якщо – ні, значить, ми ще слабкі, і доля наша - бути, як і раніше, холопами.

Питання народовладдя зараз – найважливіше доленосне питання для народу України. Бути чи не бути Україні вільною та щасливою країною залежить саме від того, наскільки ми, громадяни України, зможемо об’єднатися для рішення цього головного завдання, стати пліч о пліч перед загрозою небуття. Саме тому ми зараз не вправі допустити розповсюдження вірусів інформаційної війни та ворожнечі серед українців. Не повинно бути ніяких чвар навколо другорядних питань – всі їх успішно вирішимо потім, коли опануємо владу. Коли хата горить, тоді люди не сваряться, а діють злагоджено.

Діємо! Ніхто крім нас для нас цього не зробить!

Хай нам щастить!

Єднаймося!

Марк Зобов,
Голова Асоціації «Духовно-інтелектуальний вибір»
+38 095-886-73-53, mark.zobov@gmail.com,