АКТ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДНОВЛЕННЯ (ХАРТІЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ)

– НАПРЯМОК РОЗВИТКУ, ПРОГРЕСУ і ПРОЦВІТАННЯ

( П І__________________ № __________ )

Ми, громадяни України, господарі і власники свого життя і гідності, держави Україна і Богом даної землі – учасники Революції Гідності, воїни-захисники та волонтери, хто приніс і приносить добровільну жертву, чи то матеріальними засобами або часом, чи безпосередньою участю і, навіть, кров’ю на олтар свободи і справедливості, хто став тим смолоскипом, який знищить темряву на шляху до добробуту і щастя, (але не ті, хто скористався і продовжує користатися владою і власністю народу для задоволення особистих амбіцій і потреб), усвідомлюючи свою відповідальність перед Творцем, людством і прийдешніми поколіннями та загрози, що ведуть до знищення української держави і народу, та ВИХОДЯЧИ ІЗ:

– незаперечної істини, що питання вирішене несправедливо не є остаточно вирішеним, і того незаперечного факту, що від початку існування української держави в новітні часи (з 1990-91р.), партійна комуністична номенклатура, одягнена в демократичні одежі політичних партій, брутально ігноруючи загально людські принципи, зокрема принцип справедливості, стала інструментом в руках фінансово-олігархічних груп щоб маніпуляціями і обманом узурпувати владу і власність народу України, де справедливість (justice – юстиція) – це отримання людиною вдоволення її матеріальних, інтелектуальних, культурних і духовних потреб у відповідності з принесеною нею жертвою у вигляді духовних, інтелектуальних та фізичних зусиль, часу або матеріального внеску…, це абсолютне дотримання «Закону Бумерангу» – «що посієш, те і пожнеш»;

– природного закону, або совісті (сумління), а саме, таких його потреб як свобода, справедливість і гідність, де:

совість (сумління) – це невід 'ємний, але втрачаємий, внутрішній моральний закон природи, притаманний тільки людині, як дар відчуття добра і зла у відповідності з вічними цінностями і принципами (ознака совісті – почуття сорому, ознакою процесу втрати совісті або безсовісності – є хамство);

свобода – це невід’ємна влада людини, як священний природний дар від народження, вільно вибирати життя по совісті, або свобода від аморальних думок, слів та вчинків – «я зроблю вас вільними від гріха». Це гідні думки, слова та вчинки за які людині ніколи не буває соромно, і навпаки, рабство – це залежність від думок, слів та дій, за які соромно. Свобода – це, також, відповідальність людини і громадянина за відповідність своїх дій законам природи (праву) в першу чергу, а потім – законам людей.

гідність – це практика дотримання внутрішнього зобов'язання жити по совісті. Протилежністю гідності є корупція – практика бездуховності і беззаконня, або використання негідних засобів (брехня, насильство, маніпуляція, шантаж, тощо) для досягнення всякої мети; це процес втрати совісті і знищення людяності в людині; це на думці одне, на словах друге, а в ділах третє.

– наявності критичної маси людей, для яких потреби совісті є домінуючими;

– Загальної Декларації прав людини – насамперед, Статей 21, 25;

– Декларації про державний суверенітет України, зокрема, Розділу VI, та Конституції України – Статей 3, 5, 7, 8, 13, 14, 27, 69 та Розділу ХІ;

– здорового глузду та принципу час якого прийшов об’єктивно – влада і власність у того, хто створює;

– того факту, що землю, надра і природні дари людина не створювала, а значить, вони не можуть бути об’єктами приватної власності апріорі, і що володіння народом України землею є визначальним фактором його суверенітету (від фр. Souverain – володар землі) і незалежності;

– вимог інформаційної доби – абсолютна прозорість всіх взаємовідношень між людьми в сучасному суспільстві – та об’єктивної можливості побудувати справедливе суспільство розвитку, прогресу і процвітання – від кожного по дарах, талантах і здібностях – кожному гідне життя, де справедливе суспільство – це така система взаємовідношень та розподілу ресурсів, благ і обов’язків між людьми, коли вони мають максимум можливостей для максимуму щастя; де, в свою чергу, щастя – це задоволення духовних і почуттєвих потреб людини, при відсутності потреб матеріальних – щира посмішка на обличчі, яка є свідченням узгодженості внутрішнього стану і зовнішніх обставин,

І БЕРУЧИ за ВЗІРЕЦЬ нації по духу Японії і Німеччини, які після другої світової війни зуміли мобілізуватися і, спираючись на загально людські цінності та принципи, стати на шлях національного відновлення і піднятися до процвітання, де нація по духу – це вищий ступінь нації, яка через жертву досягла усвідомлення відповідальності перед Богом і людством за збереження духу вічних цінностей та принципів – свободи, істини, любові і справедливості; гідності, миру, мови і землі; а вирішальними факторами причетності особи до якої, є жертовність на олтар свободи нації, само ідентифікація та знання і використання мови, ПРОПОНУЄТЬСЯ:

1. До людей, які систематично використовували своє службове, матеріальне чи соціальне становище і, створене ними ж, законодавство щоб наживатися за рахунок інших, застосувати принцип «покаянну голову меч не січе».

Це означає, що всі, хто робив це, будучи громадянином України, і має статки (бізнес, гроші, рухоме та нерухоме майно) на суму більшу, ніж 1.000.000 Є (для подарунків і спадщини – 100.000 Є) на члена сім‘ї (чоловік, дружина, діти), задекларує їх і підтвердить документально, зможе залишити підтверджене за собою. Все не підтверджене документально, пропонується добровільно повернути до «Української Комори» (національне багатство громадян України – матеріальні, фінансові і не матеріальні активи та весь економічний і науково-технічний потенціал народу України, що знаходяться в, визнаних міжнародною спільнотою, межах території держави Україна, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони в об’ємному секторі від центра земної кулі до екстериторіального космічного простору. Зокрема, це земля та її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, а також наукові та промислові комплекси і системи в створенні яких, прямо чи опосередковано, брав участь весь народ).

Згідно Конституції України, зокрема Статей 13-ї та 14-ї, кожен громадянин України є співвласником Української Комори (національного багатства) і має мати в ній свою частку власності, яка вираховується в залежності від кількості років, прожитих громадянином-співвласником в Україні. Ця частка має бути оформлена в грошовому еквіваленті на банківському рахунку громадянина, куди має постійно надходити безумовний базовий дохід (ББД), генерований на її використанні іншими громадянами, виробничими підприємствами, територіальними громадами та державою Україна. По рівню ББД, громадяни зможуть легко бачити ефективність менежерів, покликаних громадянами для управління їх власністю.

В цьому випадку, при взятому зобов’язанні жити гідно («КОДЕКС ГІДНОСТІ»1*, «ОБІТНИЦЯ ГІДНОСТІ»2*), таким людям буде надана можливість довести ділами щирість намірів стати на ШЛЯХ ВІДНОВЛЕННЯ (ПОКАЯННЯ), і збереження справи аж до повного управління нею на сучасних принципах.

2. Всім, хто вважає себе українцем, засвідчити це добровільною інвестицією по своїх можливостях до Фонду Національного Відновлення «Українська Комора». Від тих, хто має статки (бізнес, гроші, рухоме/нерухоме майно) на суму більшу, ніж один мільйон євро на члена сім‘ї (чоловік, дружина, діти), очікується інвестиція не менше десяти відсотків з людини. (При цьому, квитанція цієї пожертви на ряду з прийнятою Обітницею Гідності, та відмовою від громадянства інших країн, стане суттєвим свідченням при обліку природної частки власності громадянина України).

Українська Комора є матеріальною основою суверенітету України і використовуються для забезпечення матеріальних і духовних потреб громадян України. Зокрема, для переходу до нової, абсолютно прозорої, політико-економічної системи, час якої прийшов («Екосистема Інклюзивного Розвитку Територій» – концепція Василя Бузуєва).

Ті ж, хто не дослухається до цієї пропозиції і буде уникати відповідальності, виправдовуватися, викручуватися, приховувати награбоване чи втікати, мають знати, що справедливість, рано чи пізно, буде відновлена і уникнути відповідальності не вдасться, але дожене вона їх вже з обтяжуючими наслідками.

3. Ми, народ України, звертаємося з посланням миру і дружби до Націй і Народів світу, всіх людей доброї волі, хто підтримав Революцію Гідності і цінує прагнення і відданість народу України ідеалам свободи, справедливості, загальнолюдським цінностям, миру і дружби, а також те, що ціною життя своїх кращих синів і доньок, він захистив собою людство від чорнобильської ядерної катастрофи і в односторонньому порядку відмовився від ядерної зброї (нечуваний прецедент в історії людства), що надає абсолютне моральне право народу України розраховувати на допомогу Націй і Народів світу щоб зупинити, розв’язану Російською Федерацією, не об’явлену гібриду війну та захистити нашу і вашу свободу та цивілізацію.

Саме тому ми, народ України, постійно пам’ятаючи жертву Героїв Небесної Сотні та загиблих у вітчизняній війні в Криму і на сході України, маємо надію, що в годину, коли народ України, стверджується як істинний суверен на своїй землі, Нації і Народи світу, люди гідності та доброї волі і надалі будуть з нами дійовою підтримкою.

Зі свого боку, ми гарантуємо повне виконання всіх зобов’язань, взятих на себе державою Україна перед світовою спільнотою, іншими країнами та їх громадянами і інституціями, а майнові питання з не громадянами України, іншими країнами та іноземними чи міжнародними агенціями, хто мають власність і статки в Україні, готові привести до принципу справедливості полюбовно на взаємовигідних умовах у відповідності з зобов’язаннями сторін по укладених раніше угодах.

Ми сподіваємось на максимальне сприяння викриття і повернення в Україну разом з їх статками, українських громадян які будуть уникати відповідальності за скоєні в Україні правопорушення та кримінальні і економічні злочини.

4. Російській Федерації, її громадянам та агенціям цієї країни, хто мають власність і статки в Україні, пропонується відновити справедливість добровільним поверненням народу України анексованих територій, зокрема півострів Крим, та всього награбованого і, у всякому разі, в місячний термін (30 днів) покинути територію України до кращих часів.

5. Для відновлення духовної і фізичної чистоти людини та навколишнього середовища, ввести в усіх учбових закладах базову дисципліну «Хартія Справедливості», мета якої вихід на якісно новий рівень правової освіти і науки.

6. Головним завданням держави визначити тривалість і якість життя та здоров'я людини, чистоту екології навколишнього середовища, сучасну освіту і комфортне житло (КУ, Ст. 3, 23). Це завдання реалізується організацією прозорих соціальних і товарно-грошових відносини, цілеспрямованим відшкодуванням громадян, та впровадженням новітньої податкової системи (єдиний універсальний прозорий податок на транзакцію – концепція Професора Кендюхова).

7. Організувати сучасну систему безпеки. Для цього звернутися всім народом до чоловіків-воїнів, які мають бойовий досвід, в кого є діти чи онуки, хто вважає своїм вищим батьківським і громадянським обов’язком їх захист і захист України, послужити своїм дітям, онукам і Батьківщині зразком військової доблесті і мужності. З другого боку – українській громаді забезпечити воїнів і їх сім’ї всім необхідним, від зброї і військової техніки до їжі і шкарпеток.

8. З метою максимальної реалізації своїх талантів і досвіду в розбудові України, запросити повернутися на Батьківщину всіх, хто вважає себе українцем, але проживає, не важливо постійно чи тимчасово, за її межами. Запрошуємо прийти в Україну з інноваційними технологіями і грошима не тільки українців, а і всіх людей доброї волі щоб всім разом розбудувати Україну в країну миру і процвітання, а Кримський півострів преобразити у всесвітній зразок миру і здорового способу життя.

1* КОДЕКС ГІДНОСТІ:

1. Братерство і Справедливість – «прошу прощення і прощаю». Яке завгодно питання у взаєминах між людьми, тільки тоді є вирішеним справедливо, коли це задовольняє очікування всіх учасників відношень.

2. Віра і Довіра. Все робиться вірою і довірою – не бійся бути введеним в оману, але бійся ввести в оману.

3. Відновлення і Розвиток. Умовою відновлення і розвитку людини чи спільноти, є погляд в себе для звільнення від аморальних вчинків в 4 кроки: (1) усвідомлення помилки (просвітлення); (2) визнання її і виправлення вербальне (вибачення); (3) компенсація принесених збитків або виправлення дією (спокута); (4) практика не допущення подібного в подальшому.

4. Любов і Ні Домінації«–». Мірою любові, яка покриває все, є жертовність – радість і щастя добуваються жертвою наперед і чистотою засобів досягнення мети. Домінація«–» (негативна) – це перевага за рахунок не гідних чи прихованих засобів – не чесність, не чистота, безсовісність, насильство чи брехня, маніпуляція або шантажних.

5. Повага і Множинність. Немає двох однакових людей на землі і в цьому запорука прогресу і розвитку, при умові поваги до іншої людини, громади, країни та їх звичаїв, уставів, законів і правил.

6. Перемога і Творчість. Справжня перемога це така, коли немає переможених, що відкриває можливості для необмеженої творчості.

7. Сміливість і Вірність. Сміливість спирається на віру і вимірюється вірністю істині (перш за все !), і потім любові і дружбі, справі, громаді чи країні.

8. Совість і Цілісність. Цілісність в балансі потреб фізичного тіла, розуму, почуттів і совісті, при домінації останньої в прийнятті рішень, та аксіомі рівності – не може одна людина бути вищою за іншу.

2* ОБІТНИЦЯ ГІДНОСТІ:

«Постійно пам'ятаючи жертву Героїв Небесної Сотні та загиблих в Вітчизняній Війні; Героїв всіх часів народів і поколінь, хто полягли за свободу та незалежність рідної землі, волю, гідність і справедливість, та, будучи представником української нації по духу – тих, хто приносить жертву за свободу, волю, гідність і справедливість, хто живе принципами і совістю та є господарем і власником свого життя і гідності, держави і Богом даної землі, та усвідомлює свою відповідальність перед майбутніми поколіннями, БЕРУ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ використовувати всю свою силу щоб вдосконалювати цей світ через вдосконалення себе фізичним і духовним очищенням в активній дії по захисту невід'ємних природних прав, влади і власності людини; бути гідним принесеної Героями жертви та, дотримуватися Кодексу Гідності і фундаментального принципу –

«цінність і висота мети визначається чистотою засобів її досягнення»

Якщо ж я порушу цю Обітницю Гідності, опустившись до негідних засобів (брехня, насильство, маніпуляція, шантаж, тощо) для досягнення всякої мети, або про це свідчитимуть двоє чи більше людей, я винесу свою ганьбу на суд в коло побратимів, і нехай тоді українська земля не прийме мій прах».


Людина – Громадянин України: ______________ ____________________ _______ П.І.Б. підпис дата
Людина – Громадянин України: ______________ ____________________ _______ П.І.Б. підпис дата


Повний текст можна завантажити в прикріпленому файлі