НАРОДОВЛАДДЯ
на основі спільної ідеології
(Преамбула)


На мал.1 представлена структурована модель існуючих держав. Так звана державна піраміда, в основі якої знаходиться народ – населення держави, та яка спирається на 2 «кити» - економіку і політичну владу. Системний недолік такої держави – її нестабільність, слабка захищеність від зовнішнього та внутрішнього впливу. Крім того, між народом і державними органами влади присутні посередники – політичні партії.

Збереження «політичної влади» та політичних партій, що ведуть між собою боротьбу за захоплення влади, як видно з цієї моделі, фактично, унеможливлюють повновладдя народу. Бо народовладдя, якому підпорядковуються державні органи, не потребує посередників у вигляді партій, а з іншої сторони – неможливість захопити владу в умовах народовладдя робить діяльність таких партій недоцільною. Конфлікт інтересів народу та партій існує.

Отже, запровадження народовладдя потребує докорінних змін основ держави, відновлення її влади. Без цього будь-які пропозиції, ідеї, проекти, що мають на меті реалізувати в життя народовладдя, практичної перспективи не мають. Такі зміни вбачаються в наступному:

На мал.2 представлена структурована модель якісно нової держави. Різниця помітна навіть на перший погляд – у держави є повноцінні «3 кити». Отже, вона набуває нових властивостей, які відсутні наразі у існуючих держав – зокрема, стабільність та стійкість до зовнішнього чи внутрішнього впливу. Для цього необхідно, щоб влада перестала бути політичною і відновилась як державна; щоб в державі повноцінно працювала державна ідеологія, місце якої має посісти якісно нова національна ідеологія, в основі якої лежить національна ідея. Інші ідеології, в тому числі і ті, що стали основою формування партій, для цього непридатні. Як непридатні і національні ідеї декларативного характеру.

Національна ідея має спонукати кожну особу прийняти рішення для себе і відповісти на питання «Ким він (вона) є для України, для інших українців?». Тому національна ідея має звучати від 1 особи однини, нести в собі відповідь на це питання. Поділяючи погляд Т.Г. Шевченка, який вбачав українців в «сем’ї великій, вільній, новій», кожному з нас треба визначитися чи бачимо ми себе в такій сем’ї, в українській родині чи хтось з нас лише її гість. Саме тому національна ідея має таке формулювання – «Моя родина – вся Україна». Напевно, не всі навіть на українській землі відчувають свою єдність з українським народом. Така національна ідея допомагає консолідувати всіх українців на розбудову своєї держави, незалежно від того де вони живуть, допомагає подолати байдужість у своєму ставленні до України, до оточуючих, до недоліків в суспільстві та державі.

Оскільки взаємовідносини в родинах ґрунтуються на принципах моральності, доброзичливості та взаємоповаги, то їх необхідно зберегти в ідеології фамілізм, в основі якої лежить ця національна ідея. І лише в такій моделі держави є місце народовладдю. Для цього, перед усім, має бути створена нова – контролююча гілка державної влади, що замінить існуючу неконституційну гілку президентської влади. Її головне завдання - забезпечити, перед усім, належний контроль народу за дотриманням в державі основ державної ідеології, в числі яких є і дотримання чинного законодавства. Для цього підрозділом органів контролюючої влади має стати прокуратура без окремої вертикалі впливу.

Функціонально, кожна особа, як частка народу, в державі, що створюється за такою моделлю, завжди перебуває в трьох вимірах:

- В економіці - щонайменше, забезпечує себе та свою сім’ю засобами для життя;

- В ідеології – будує свої взаємовідносини з оточенням з позицій моральності, доброзичливості, поваги; інформує органи контролюючої влади про факти порушення основ державної ідеології – перестає бути байдужим до них;

- У владі – приймає участь: у обговоренні проектів законів через свого депутата, проектів урядових рішень через уповноваженого представника, безпосередньо в референдумах, виборах, опитуваннях - все це через засоби телекомунікації. .

Тоді відкривається широкий простір для формування якісно нових органів влади, організації їх взаємодії – як єдиної системи державного управління.

Можна завантажити повний текст з малюнками в прикріпленому файлі