Шановні колеги, ми зробили черговий крок на шляху спільного формування Візії (концепції) майбутнього народовладдя – завершили обговорення і голосування на тему місцевого самоврядування – який варіант бачення майбутнього самоврядування з трьох, що запропонували Зобов М.І, Пилипко А.Г. і Денисов А.К, взяти за основу для подальшого спільного доопрацювання і включення до тексту спільного проекту концепції народовладдя. Маємо наступні результати голосування:

Проекти за авторством Проголосували взяти за основу
М.І. Зобов - Палій, Зубков, Ломазов, Ніколаєнко, Чепець, Зобов
А.Г. Пилипко - Пилипко
А.К. Денисов - Лоза

Згідно з результатами голосування за основу береться проект М.І. Зобова.

Шановні колеги, з урахуванням цього, підбиваючи підсумки нашої спільної праці впродовж 4-х місяців, пропонується на ваш критичний розгляд нижченаведений текст спільного проекту концептуальних засад народовладдя, що планується внести на Всеукраїнський Форум Народовладдя. Чекаємо на ваші пропозиції.

Оргкомітет буде дуже вдячний вам за конструктивну позицію і бажання зробити нашу спільну позицію і текст досконалими. Всіх авторів поданих на Форум концептуальних матеріалів, хто бажає стати співавтором цього тексту, просимо заявити це бажання. Нікому не буде відмовлено.

Проект має назву Доктрина народовладдя з двох причин. По-перше, тому, що в його основу практично покладені положення другої редакції Доктрини народовладдя. І зараз це буде третя редакція. По-друге, ця назва органічно лягає в русло потоку доктринальних матеріалів, які зараз напрацьовуються і щомісячно публікуються правознавцями в журналі «Право України». Там вже є багато чого, починаючи з жовтня минулого року:
“ДОКТРИНА НАРОДОВЛАДДЯ: ВЧЕННЯ ПРО ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ ПРИНЦИП”;
“ДОКТРИНА НАРОДОВЛАДДЯ: ЦІННІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА В УМОВАХ ВИКЛИКІВ СЬОГОДЕННЯ”;
“ІНСТИТУТ АДВОКАТУРИ У НАЦІОНАЛЬНІЙ ПРАВОВІЙ ДОКТРИНІ”
“ІСТОРИКО-ПРАВОВА ДОКТРИНА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ”
“ДОКТРИНА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ”;
“ДОКТРИНА МЕДИЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ”;
“ДОКТРИНА ПОДАТКОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ”;
“ДОКТРИНА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ”;
“ДОКТРИНА МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА”;
“ДОКТРИНА ГОСПОДАРСЬКОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ”.
У них є багато чого, але самої Доктрини народовладдя у них ще немає. Ми повинні закрити цю прогалину і почати з ними співпрацювати.

Ще одне питання – чи будемо зараз проводити наш внутрішній конкурс концепції народовладдя при наявності спільного проекту по традиційної схемі – вносимо на розгляд, обговорюємо і голосуємо три дні? При цьому спільний проект теж вноситься на розгляд.
Або рухаємося далі – починаємо розглядати шляхи до народовладдя?
Яка ваша думка з цього питання, шановні колеги?





Доктрина народовладдя – проект концептуальних засад розвитку української демократії, який пропонується громадськістю українському народові для розгляду на Всеукраїнському референдумі, нарівні з іншими пропозиціями такого рівня, як складова майбутнього суспільного договору і як технічне завдання для наступної розробки законопроектів щодо змін Конституції України і відповідного законодавства.

Доктрина народовладдя напрацьована колективом авторів на етапі підготовки громадсько-політично-наукового Всеукраїнського Форуму Народовладдя, ініційованого громадськістю з метою організації підтримки при виконанні Президентом України та владними політичними партіями положень їх передвиборчих програм щодо народовладдя.
Проект спрямований на розвиток ключових позицій Декларації про державний суверенітет України щодо здійснення народом України його повновладдя та статусу єдиного джерела державної влади і містить наступні принципові положення, які відрізняють пропонуємий лад від існуючого:

1. Постійне функціонування механізмів безпосереднього народовладдя в планово-ритмічному режимі плюс по мірі необхідності, що забезпечує верховенство народу України і територіальних громад в управлінні країною і відповідними територіями: всі найважливіші для народу України і територіальних громад рішення приймає сам народ України і територіальні громади безпосередньо. Забезпечують постійне функціонування механізмів безпосереднього народовладдя новоутворені органи – ради старійшин, і на всеукраїнському рівні додаткове ще один новоутворений орган – Вече, склад якого формується шляхом репрезентативного випадкового вибору з числа виборців України і який фактично виконує функцію народного контролю.

2. Україна – парламентська республіка без посади президента, склад представницьких органів (рад) якої формується за схемою покаскадного делегування рад знизу до верху (з можливістю заміни за фактом недовіри у будь-який час), починаючи з представників будинкових або вуличних рад. Перші посадові особи на всіх рівнях управління в країні обираються (призначаються) радами.

3. Утворюються органи управління представників духовно-інтелектуальної еліти - ради старійшин. Ради старійшин обираються безстроково за схемою покаскадного делегування радами старійшин знизу до верху (з можливістю заміни за фактом недовіри), починаючи з рад старійшин, обраних безпосередньо загальними зборами територіальних громад. Ради старійшин мають наступні виключні повноваження:
• Регулювання в духовно-моральної сфері.
• Стратегічне прогнозування, планування та управління розвитком.
• Курирування механізмів прямого народовладдя, забезпечення їх функціонування.



Влада – потенція (здатність і можливість, право) керувати ким-, чим-небудь.

Народ країни - історично сформована і духовно поєднана спільними цінностями і головними рушійними ідеями спільнота всіх громадян, господарів країни, як володар верховної влади (суверен), власник природних багатств і народного господарства, первинний суб'єкт загальнодержавного управління та міжнародних відносин країни.

Народовладдя - найвища форма демократії і народного суверенітету як самоврядування в країні, при якому народ країни, володар верховної влади, і його територіальні громади в межах своїх повноважень безпосередньо в особі виборців визначають засади організації і правил суспільного життя, ставлять завдання самим собі і відповідним сформованим ними органам управління, контролюють їх виконання.

Територіальна громада (громада багатоквартирного будинку, кількох будинків, вулиці, кварталу, мікрорайону, району в місті, населеного пункту, кількох населених пунктів) – добровільне самоврядне об’єднання громадян України, що мешкають на законних підставах на відповідній території, утворене рішенням більшості повнолітніх, дієздатних з них з метою задоволення спільних інтересів на засадах народовладдя як головний суб'єкт місцевого самоврядування відповідного рівня, колективний власник спільного майна та бюджету, розпорядник та/або користувач наданих згідно із законом земель.

Держава – країна як суб'єкт міжнародного права з наступними ознаками:
• постійне населення;
• визначена територія;
• власний уряд;
• здатність до вступу у відносини з іншими державами.



Народовладдя реалізується на всіх рівнях територіальної самоорганізації громадян, починаючи з територіальної громади багатоквартирного будинку або вулиці в приватному секторі до загальнодержавної територіальної громади – народу країни – згідно наступної загальної схеми самоврядування:

См. мал.

Процес самоврядування на загальнодержавному просторі і на територіях здійснюється за допомогою реагування на бажання громадян та членів територіальних громад шляхом підготовки, прийняття і виконання рішень трьох рівнів повноважень:
1. Рішень народу країни або територіальної громади, які приймаються за допомогою механізмів прямого народовладдя (референдум, збори тощо) і мають статус управлінських рішень найвищого рівня в країні або на відповідної території. Референдуми або збори проводяться регулярно (не рідше одного разу на рік) по стандартному набору питань (підсумки діяльності і затвердження планів розвитку тощо) та за ініціативними питаннями.
2. Рішень представницьких органів, склад яких обирається територіальними громадами, і які наділені повноваженнями приймати нормативно-правові акти, затверджувати бюджети і плани розвитку, призначати на конкурсній основі і відзивати вищих керівників виконавчих органів управління, які наділені у рамках наявного бюджету одноособовими повноваженнями формувати структуру виконавчого органу і здійснювати в ньому кадрові призначення.
3. Рішень виконавчих органів, які готують проекти рішень представницьких органів, у тому числі проекти бюджетів і програм розвитку, вносять їх на затвердження до відповідного представницького органу і забезпечують виконання. Підготовка проектів здійснюється спільно з представниками громадських об'єднань у громадських радах.



Механізми прямого народовладдя (референдум, загальні збори тощо) функціонують постійно в планово-ритмічному режимі плюс по мірі необхідності, який може виглядати, наприклад, наступним чином: щорічно наприкінці року проводиться референдум, на якому розглядаються заплановані обов’язкові питання (звіт органів управління за рік, оцінка їх діяльності, та планові орієнтири на наступний рік тощо) плюс ініціативні питання, в тому числі інші обов’язкові за темою питання та питання за народною ініціативою. Такий щорічний референдум забезпечує керівну роль народу в питаннях розвитку країни, а також ставить під народний контроль всі державні органи управління і за своїми наслідками може приводити до відставки складу органів, або їх керівників, якщо народ висловить незадоволення їх роботою. Інші обов’язкові за темою питання це питання, які відносяться до виключної компетенції народу, а саме: зміни до Конституції України, визначення цілі, курсу і стратегії розвитку країни, питання народної власності, важливі фінансові питання, ключові питання міжнародних відносин тощо.
По мірі необхідності можуть бути проведені додаткові референдуми (збори тощо).



Віче
Вищий представницькій орган народу України
Має виключні повноваження:
1. Спільно з Радою Старійшин України здійснювати в якості фокус-групи з вирішальним голосом підготовку и внесення питань на всеукраїнський референдум (збори тощо).
2. Спільно з Радою Старійшин України тлумачити Конституцію України та закони України, вирішувати питання про відповідність Конституції України актів державних органів управління.
3. Призначати на конкурсній основі і відкликати керівників судів, силових і контролюючих відомств всеукраїнського рівня.
4. Відміняти будь-які рішення державних органів управління, розпускати Верховну Раду України.
Склад Віче (біля 100 осіб) формується і оновлюється навпіл кожен рік шляхом репрезентативного випадкового вибору з числа виборців України.

Рада Старійшин України
Вищий представницький орган духовно-інтелектуальної еліти України
Має наступні виключні повноваження:
1. Регулювання в духовно-моральної сфері.
2. Стратегічне прогнозування, планування та управління.
3. Курирування системи народовладдя з питань:
• Функціонування механізмів безпосереднього народовладдя – забезпечення підготовки и внесення на розгляд питань, та виконання прийнятих народом рішень.
• Системного контролю стану всієї системи народовладдя та своєчасного виправлення порушень в її функціонуванні.
• Формування складу Віче шляхом репрезентативного випадкового вибору.
Склад Ради Старійшин України (біля 9 осіб) обирається безстроково Всеукраїнськими загальними зборами представників духовно-інтелектуальної еліти територіальних громад.

Верховна Рада України
Вищий представницький орган рад України
Верховна Рада України діє з існуючим законодавчим статусом, але з деякими змінами, пов’язаними з загальними змінами державної системи управління, і з іншім порядком формування її складу.
Склад ВРУ (200-300 осіб) формується шляхом делегування від обласних рад і АРК з можливістю заміни делегатів у будь який час.

Кабінет Міністрів України
Вищий виконавчий орган
Кабінет Міністрів України діє з існуючим статусом вищого виконавчого органу та деякими змінами, пов’язаними з загальними змінами державної системи управління.

Громадські ради України
Громадські ради України діють на основі відповідного закону і мають повноваження приймати участь в підготовці державними виконавчими органами проектів їх рішень.
До складу громадських рад України входять представники впливових всеукраїнських громадських об'єднань. Склад обирається на загальних зборах громадськості і затверджується рішенням ВРУ.



Рада територіальної громади
Представницькій орган самоврядування територіальної громади
Має, з деякими змінами, повноваження згідно діючої конституції, у тому числі: повноваження приймати нормативно-правові акти, затверджувати бюджети і плани розвитку, призначати на конкурсній основі і відзивати вищих керівників відповідних виконавчих органів управління, які наділені у рамках наявного бюджету одноособовими повноваженнями формувати структуру виконавчого органу і здійснювати в ньому кадрові призначення.

Склад формується шляхом самоорганізації за схемою покаскадного делегування радами повноважних представників знизу до верху (з можливістю заміни за фактом недовіри), починаючи з представників будинкових або вуличних рад.
Вибори представників на кожному рівні самоорганізації здійснюються за моральними і професійними якостями відкритим чином з числа кандидатур, запропонованих громадами багатоквартирних будинків або вулиць з відповідної території з урахуванням рекомендацій політичних і громадських організацій, інших об'єднань громадян.
Громада будинку або вулиці може в будь який час відкликати свого представника, якщо він не виправдав довіру. Здійснюється це шляхом відкликання свого голосу членами громади. Якщо буде відкликана більшість голосів, даних в його підтримку при висуванні, повноваження представника зупиняються.

Рада старійшин територіальної громади
Представницький орган духовно-інтелектуальної еліти територіальної громади.
Ради старійшин мають наступні виключні повноваження:
1. Регулювання в духовно-моральної сфері.
2. Стратегічне прогнозування, планування та управління розвитком.
3. Курирування системи народовладдя з питань:
• Функціонування механізмів безпосереднього народовладдя – забезпечення підготовки і внесення на розгляд питань, та виконання прийнятих територіальними громадами рішень.
• Системного контролю стану відповідної системи місцевого самоврядування та своєчасного виправлення порушень в її функціонуванні.
Склад Ради старійшин формується безстроково шляхом самоорганізації за схемою покаскадного делегування радами старійшин знизу до верху (з можливістю заміни за фактом недовіри), починаючи з рад старійшин, обраних безпосередньо загальними зборами територіальних громад.

Місцеві виконавчі органи управління
Місцеві виконавчі органи управління мають, з деякими змінами, повноваження згідно діючої конституції, у тому числі: готують проекти бюджетів і програм розвитку, затверджують їх у відповідної раді і забезпечують виконання. Підготовка проектів здійснюється спільно з представниками громадських об'єднань у громадських радах.

Місцеві громадські ради
Місцеві громадські ради діють на основі відповідного закону і мають повноваження приймати участь спільно з виконавчими органами в підготовці проектів рішень відповідної ради.
До складу входять представники впливових активних громадських об'єднань, які діють на відповідній території, - це громадські організації профспілок, жіночі, молодіжні, бізнесові, ветеранські інші. Склад обирається на загальних зборах громадськості і затверджується рішенням відповідної ради.

Спільний проект авторів: ___________________________

Вик. М. Зобов
095-886-73-53, mark.zobov@gmail.com


Шановні колеги, чекаємо на ваші пропозиції, зауваження.

З повагою,

Марк Зобов,
координатор Оргкомітету Всеукраїнського Форуму Народовладдя
095-886-73-53, mark.zobov@gmail.com