ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
Оргкомітету Всеукраїнського Форуму Народовладдя
до Національної академії правових наук України і
редакції юридичного журналу “ПРАВО УКРАЇНИ”

Шановні правознавці!

В квітні поточного року на теренах України зародилася ініціатива по проведенню громадсько-політично-наукового Всеукраїнського Форуму Народовладдя з метою організації громадської підтримки при виконанні Президентом України та владними політичними партіями положень їх передвиборчих програм щодо НАРОДОВЛАДДЯ http://dialogs.in.ua/index.php?showforum=562. Форум планується провести восени.

Необхідність ініціативи виникла з того, що в післявиборчий період замість першочергового прийняття законів, які би просували українське суспільство в напрямку народовладдя, розпочався зухвалий процес розпродажу народних багатств України, особливо землі сільськогосподарського призначення, що викликало протести громадськості.

До складу оргкомітету ввійшли представники шести громадських об’єднань:
• ВГО «Українська академія наук».
• Координаційна рада ветеранських громадських організацій України.
• Асоціація «Духовно-інтелектуальний вибір».
• Асамблея громадських організацій малого та середнього бізнесу України.
• Громадська спілка «Платформа Громадянської Солідарності – Мир та Народовладдя».
• ВГО «Об'єднання ветеранів розвідки України».

В роботі Форуму висловили готовність взяти участь вже понад 20 авторів багаторічних концептуальних розробок на тему народовладдя зі всієї України.

Оргкомітет спільно з авторами ретельно готує проекти документів до Форуму, в яких планує визначити:
• Базові поняття (влада, народ, народовладдя, держава ...).
• Концептуальні положення майбутнього українського народовладдя.
• Шлях до народовладдя (дорожню карту).

При виробленні проектів документів Форуму на кожному етапі використовується конкурсно-парламентська процедура з трьох кроків, яка застосовується в парламентах при наявності двох і більше законопроектів на одну тему:
• Збір пакету проектів.
• Проведення Конкурсу на кращий проект.
• Вироблення спільного проекту на основі кращого.

На сьогодні Оргкомітет має вже в першому приближенні:

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ НАРОДОВЛАДДЯ

Влада – потенція (здатність і можливість, право) керувати ким-, чим-небудь.

Народ країни - історично сформована і духовно поєднана спільними цінностями і головними рушійними ідеями спільнота всіх громадян, господарів країни, як володар верховної влади (суверен), власник природних багатств і народного господарства, первинний суб'єкт загальнодержавного управління та міжнародних відносин країни.

Народовладдя - найвища форма демократії і народного суверенітету як самоврядування в країні, при якому народ країни, володар верховної влади, і його територіальні громади в межах своїх повноважень безпосередньо в особі виборців визначають засади організації і правил суспільного життя, ставлять завдання самим собі і відповідним сформованим ними органам управління, контролюють їх виконання.


Народовладдя реалізується на всіх рівнях територіальної самоорганізації громадян, починаючи з територіальної громади багатоквартирного будинку або вулиці в приватному секторі до загальнодержавної територіальної громади – народу країни – згідно наступної загальної схеми самоврядування (у прикріпленому файлі):



Процес самоврядування на загальнодержавному просторі і на територіях здійснюється шляхом підготовки, прийняття і виконання рішень трьох рівнів:

1. Рішень народу країни або територіальної громади, які приймаються за допомогою механізмів прямого народовладдя (референдум, збори тощо) і мають статус управлінських рішень найвищого рівня в країні або на відповідної території. Референдуми або збори проводяться регулярно (не рідше одного разу на рік) по стандартному набору питань (підсумки діяльності і затвердження планів розвитку тощо) та за ініціативними питаннями.

2. Рішень представницьких органів, склад яких обирається територіальними громадами, і які наділені повноваженнями приймати нормативно-правові акти, затверджувати бюджети і плани розвитку, призначати на конкурсній основі і відзивати вищих керівників виконавчих органів управління, які наділені у рамках наявного бюджету одноособовими повноваженнями формувати структуру виконавчого органу і здійснювати в ньому кадрові призначення.

3. Рішень виконавчих органів, які готують проекти рішень представницьких органів, у тому числі проекти бюджетів і програм розвитку, вносять їх на затвердження до відповідного представницького органу і забезпечують виконання. Підготовка проектів здійснюється спільно з представниками громадських об'єднань у громадських радах.


Механізми прямого народовладдя (референдум, загальні збори тощо) функціонують в планово-ритмічному режимі плюс по мірі необхідності, який може виглядати, наприклад, наступним чином: щорічно (ритмічно) наприкінці року проводиться референдум, на якому розглядаються заплановані обов’язкові питання (звіт органів управління за рік, оцінка їх діяльності, та планові орієнтири на наступний рік тощо) плюс ініціативні питання, в тому числі інші обов’язкові за темою питання та питання за народною ініціативою. Такий щорічний референдум забезпечує керівну роль народу в питаннях розвитку країни, а також ставить під народний контроль всі державні органи управління і за своїми наслідками може приводити до відставки складу органів, або їх керівників, якщо народ висловить незадоволення їх роботою. Інші обов’язкові за темою питання це питання, які відносяться до виключної компетенції народу, а саме: зміни до Конституції України, питання народної власності, важливі фінансові питання, ключові питання міжнародних відносин тощо. Позитивний досвід обов’язкового референдуму є в Швейцарії, де встановилась періодичність референдумів – раз на квартал.

По мірі необхідності можуть бути проведені додаткові референдуми (збори тощо).



Розпочавши спільно з авторами концепцій колективний думко-творчий процес щодо засад народовладдя, Оргкомітет був приємно вражений тим, що обговорювати цю тему почали у жовтні минулого року і керівники країни – Президент України В. Зеленський і віце-спікер ВРУ, член-кореспондент НАПрН України Р. Стефанчук, який очолює в ВРУ Робочу групу з питань народовладдя. З їх доробком ми ознайомилися на сторінках наукового журналу “ПРАВО УКРАЇНИ” https://pravoua.com.ua/ua/store/pravoukr/pravo_2019_10/. Дуже гарні стартові матеріали для тих, хто тільки почав входити в тему. На жаль ніхто в Україні, крім професіоналів правознавців, не працює з тими джерелами і тому не знайомий з ними. Але ж там розглядається найважливіше питання для всього народу України. Як же так можна? Так у нас зародилася ідея співпраці громадськості з правознавцями в вирішенні цього доленосного питання українського народу - питання народовладдя.

І ось зараз ми в наших розробках підійшли якраз до того моменту, коли без професійної правової допомоги нам буде дуже важко просуватися далі. Ми з’ясовуємо на даному етапі, які саме державні органи управління необхідні для здійснення народовладдя. А для цього дуже важливе визначити, що уявляє собою держава в діючому законодавстві і як співвідносяться держава і народ, особливо в питаннях власності. І тут у нас виникли наступні дуже складні питання, на які ми хотіли б попросити вас дати професійні правові відповіді:

1. В Конституції України в різних статтях використовуються два терміни: «Український народ» (преамбула, ст. 13, 16, 17, 79, 104) і «народ» (преамбула, ст. 5, 13, 54, 104, 106, 124). Кажіть, будь ласка, вони позначають різні поняття чи одне і теж? Якщо різні, то що позначає термін «народ»? Якщо одне і теж, хіба це допустимо в правових актах? До цього ж є ще питання про «народ України» в Декларації про державний суверенітет України.

2. Також в Конституції України (КУ) навпаки один і теж термін «держава» явно використовується з різним змістовним наповненням. Так у першої статті КУ мова йде вочевидь про державу як країну у міжнародному сенсі: «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава». Як звісно згідно ст.1 Конвенції Монтевідео про права і обов'язки держав закріплені чотири ознаки держави як суб'єкта міжнародного права:
• постійне населення;
• визначена територія;
• власний уряд;
• здатність до вступу у відносини з іншими державами.

Але вже у ст.5 КУ говориться про державу в іншому розумінні – як про владну систему, яка потенційно може протистояти народові як окрема сила:

«Стаття 5.
Україна є республікою.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.»

Внаслідок цього широко використовуваний в КУ термін «державний» отримує вельми двозначне звучання. Чи припустимо це в нормативно-правовому акті?

Ще більше дивує те, що у Цивільному Кодексі України з’являється ще один термін – «держава Україна», котра поряд з Українським народом є суб’єктом власності

«Стаття 2. Учасники цивільних відносин
1. Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи).
2. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Стаття 318. Суб'єкти права власності
1. Суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.»

Питання до вас, шановні правознавці, якщо Український народ і держава Україна є різні власники, з цього виходить, що народна і державна власність – це різні власності? І державна власність не є народна власність? І хто є держава Україна як колективний власник?

3. Трете питання логічно продовжує попередні.
Згідно Декларації про державний суверенітет України:
«Народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України.
Земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території Української РСР, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території України, є власністю її народу, матеріальною основою суверенітету Республіки і використовуються з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян.»

Згідно КУ:
«Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.»

Питання – хто, яким чином і на якій правовій підставі без дозволу народу України, який має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України, відчужив у народові України і привласнив собі весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території України?

Шановні правознавці, це далеко не всі питання, що вже виникли у нас. І напевно виникнуть ще. В зв’язку з цим згадується давня ідея харків’ян – доповнити КУ в процесі конституційних змін розділом базових конституційних понять, щоб не тільки члени Конституційного Суду України, а і всі громадяни України розуміли КУ однаково, оскільки незнання закону нікого не звільняє від відповідальності. Така думка виникла вперше ще в 2014 р. у учасників 10 круглих столів на тему «Понятійний апарат народовладдя», що пройшли в Харкові в ході обговорення концепції змін до Конституції України, ініційованого Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України http://www.zobov.org.ua/content/464/ . Саме тоді нами були зроблені перши кроки на шляху по наведенню понятійного порядку у правовому господарстві України.

Як на вашу думку, шановні правознавці, доцільне зробити таке доповнення в КУ?

Шановні правознавці, Оргкомітет буде дуже вдячний вам за професійні відповіді на ці гостри питання, без розуміння яких не можливе ні проектувати, ні будувати ніяке народовладдя, ніяке світле майбутнє України. Ми були б також дуже ради, якщо б ви наукове підтримали нашу громадську ініціативу та Національна академія правових наук України і редакція юридичного журналу “ПРАВО УКРАЇНИ” делегували до складу Оргкомітету по одному своєму представнику.

З повагою і надією на співробітництво,

Марк Зобов,
координатор Оргкомітету Всеукраїнського Форуму Народовладдя
095-886-73-53, mark.zobov@gmail.com , http://dialogs.in.ua/index.php?showforum=562

1.09.2020